Клінічний досвід застосування OSTEOMET

З огляду на складність ураження було застосовано методику поступового вкорочення нижньої кінцівки з використанням можливостей місцевих тканин та етапних пластичних переміщень. Такий підхід дозволив покращити умови для тривалого загоєння ранового дефекту та відновлення м’якотканинного покриву.

На наступному етапі встановлено апарат OSTEOMET з алюмінієвого сплаву із забезпеченням жорсткої фіксації стопи з урахуванням наявної нейропатії. Конструкція дозволила виконати три зони остеотомії для одночасного формування регенератів і поступового відновлення балансу м’яких тканин.

Подальше лікування передбачає поступову компресію в ділянці дефекту та контрольоване відновлення кісткової структури. Важливою складовою є активна участь пацієнта, який розуміє етапність лікування та бере участь у контролі процесу відновлення.

Дякуємо медичній команді за спільну роботу та впровадження технології, що розширює можливості лікування складних дефектів кінцівок.

Хронічний остеомієліт є одним із найскладніших викликів реконструктивної та кістково-гнійної хірургії. Лікування потребує одночасного контролю інфекції, відновлення втраченої кісткової тканини та функції кінцівки.

Після тяжкої травми й багатоетапного лікування пацієнту раніше було виконано остеосинтез блокованим інтрамедулярним стрижнем після застосування тимчасового апарата зовнішньої фіксації. Згодом розвинувся хронічний інфекційний процес.

На наступному етапі видалено інтрамедулярний стрижень, проведено радикальну санацію остеомієлітичного вогнища та встановлено комбіновану локальну антибактеріальну систему: інтрамедулярний антибіотик-цементний спейсер і армований антибактеріальний цементний спейсер TM OSTEOMET у зоні кісткового дефекту.

Після досягнення контролю над інфекційним процесом спейсери видалено та встановлено модифікований апарат зовнішньої фіксації TM OSTEOMET для багатоплощинної стабілізації на основі секторів з алюмінієвого сплаву й титанових стрижнів діаметром 8 мм. Виконано остеотомію для проведення кісткового транспорту.

Наразі одночасно проводяться компресія в зоні кісткового дефекту та дистракція в зоні остеотомії. Це дозволяє поступово відновлювати довжину й цілісність стегнової кістки та створювати умови для формування нової кісткової тканини.

Лікування та реабілітація тривають. На поточному етапі відзначається позитивна динаміка і контроль інфекційного процесу. Поєднання радикальної санації, локальної антибіотикотерапії та черезкісткового остеосинтезу дає можливість зберігати кінцівку у надзвичайно складних клінічних ситуаціях.